Про екологію, боротьбу з голодом та інформаційну гігієну говорили на події проєкту #СпоЖити в Чернівцях

Читай також

  • Проєкти Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді ― «СпоЖити» та «ProЛІС» ― увійшли у збірник кращих практик молодіжної роботи в Україні
  • Глава УГКЦ до очільників молодіжних комісій: «рухатися до неможливого і Господь зробить це можливим!»
  • #За_Пости 5/1. Звільнитися від прокляття
        • Про екологію, боротьбу з голодом та інформаційну гігієну говорили на події проєкту #СпоЖити в Чернівцях

          2 березня в Чернівцях відбулася ще одна масштабна подія ековідповідального проєкту #СпоЖити, який реалізує Патріарша комісія у справах молоді УГКЦ.

          Поблагословив подію і посприяв у її проведенні владика Йосафат Мощич — єпарх Чернівецький, Голова Ради з питань Євангелізації при Главі УГКЦ.

          Цього разу учасники події мали нагоду більше дізнатися про важливість формування культури екологічного мислення і споживання.

          Як і кожен захід, який організовує ПКуСМ, все почалося зі спільної молитви, яку провадив заступник голови Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ отець Роман Демуш.

          І, звичайно, було багато активності та позитивних емоцій, адже учасники події побували на єпархіальній  екофермі «Козиний двір». Докладно про вирощування кіз та виготовлення сирів розповів отець Ігор Романишин. Після оглядин ферми та цеху, присутні мали нагоду посмакувати сирами та трав’яним чаєм.

          Завершилися відвідини «Козиного двору» озелененням території. Учасники події висадили кілька десятків туй на території фермерського господарства.

          Друга частина заходу була присвячена інтелектуальному зростанню. Зокрема відбулося знайомство зі соціальною ініціативою ГО Tarilka.org, яка дбає про раціональне споживання їжі, оптимізацію органічних відходів та формування продовольчого банку їжі.

          Нагадуємо, Tarilka.org — перший продовольчий банк в Україні, який збирає у закладах харчування та супермаркетах Львова продукти, термін придатності яких через кілька днів добігає кінця. Ці продукти віддають малозабезпеченим людям. Так прагнуть зменшити рівень органічних відходів та забезпечити щоденне харчування людей, які через різні складні життєві обставини не можуть робити цього самостійно.

          Анастасія Слюсаренко акцентувала на важливості боротися з однією з екологічних катастроф — голодом. І в різний спосіб долучатися до цієї ініціативи.

          Дбаючи про різносторонню екологізацію, для присутніх на події підготували важливу зустріч з Оксаною Мороз — засновницею та авторкою просвітницького проєкту з інформаційної гігієни «Як не стати овочем». Пані Оксана пояснила, наскільки шкідливим і небезпечним є «споживання» і поширення неякісного контенту.

          Зокрема, пані Оксана детально на прикладах пояснила, як формують альтернативний збір інформації і як для досягнення своєї мети нами, користувачами різних соціальних мереж, маніпулюють. Також приділила увагу питанню маніпуляції на тему релігійності та релігії.



          — Слід розуміти, що безоплатної інформації зараз нема. Вся інформація, яку ми знаходимо, заплачена. «Валютою», якою за неї платимо є наша увага і час. Також маємо розуміти, що наші дані збирають не лише цифрові платформи. А це відбувається і тоді, коли ми реєструємося і погоджуємося з усіма запропонованими правилами. Це сприяє створенню нашої інформаційної бульбашки, — підкреслила Оксана Мороз.

          Експертка також зауважила, що ми добровільно  надаємо доступ до особистої інформації, коли проходимо різні тести в соцмережах, не вбачаючи в цьому небезпеки. Та після натискання кнопки ми даємо згоду на те, щоб скопіювали наші дані і наших друзів. За тим самим принципом збирають про нас інформацію, коли ми беремо участь у різних масових флешмобах чи переопубліковуємо різні заклики.

          Небезпечним є також і застосунок Getcontact, користуючись яким, ми даємо доступ до всіх контактів у нашій телефонній книзі.

          Аналізуючи ситуацію в інформаційному просторі, Оксана Мороз зауважила, що за результатами дослідження Інституту соціології, з’ясувалося, що українці більше схильні довіряти астрологам, аніж офіційним джерелам інформації. І ця проблема виникає через те, що значна кількість респондентів прагнули отримати прості рішення. Також вони більше довіряють дописам у соцмережах від пересічних користувачів, а не державним органам.

          — У цьому є велика небезпека, бо більшість користувачів інтернетом не часто перевіряють інформацію та її першоджерело, та й далеко не завжди можуть відрізнити правду від брехні. Межа між медіа і соціальними мережами вирівнялися. Ми бачимо, що Телеграм став головним джерелом отримання інформації. Хоча цей ресурс не має жодного фільтрування інформації. Також масштабнішою стала проблема псевдоекспертизи. І це відбувається в усьому світі. В Україні це значно концентрованіше, бо ми живемо в умовах війни., — наголосила Оксана Мороз.

          Проблемою є також поширення фейкової інформації через різні молитовні групи та маніпуляція на емоціях людей, які шукають розради в духовному вимірі.

          Підготувала Наталія Павлишин

           

          Читай також

        • Проєкти Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді ― «СпоЖити» та «ProЛІС» ― увійшли у збірник кращих практик молодіжної роботи в Україні
        • Глава УГКЦ до очільників молодіжних комісій: «рухатися до неможливого і Господь зробить це можливим!»
        • #За_Пости 5/1. Звільнитися від прокляття
          • Оціни

            [ratemypost]

               

              Про автора

              Журналіст "ДивенСвіт"